top of page
Мі-24 став першим радянським вертольотом, спеціально розробленим для забезпечення вогневої підтримки сухопутних військ і запущеним в серійне виробництво. Приймаючи на борт вісім чоловік десанту, цей вертоліт вийшов набагато громіздкішим, ніж американські аналоги. Більше того, у перших промислових серіях екіпаж розташовувався в кабіні поруч, а не тандемом. Бойовий досвід показав необхідність корінної зміни конструкції кабіни екіпажа, що дозволило краще використовувати потенціал вертольота.
Вертоліт Мі-24Д (позначення НАТО Hind-D), що з'явився в 1976 році, мав роздільні, розташовані тандемом кабіни льотчика і оператора озброєння, але як і раніше зберігав кабіну для транспортування десанту і додаткове місце для бортмеханіка. Потім з'явилися інші модифікації, що відрізняються встановлюваним озброєнням і деякими конструктивними особливостями, зокрема вузько спеціалізовані для артилерійського спостереження і радіаційної, хімічної і бактеріологічної розвідки, що не мають озброєння; основною модифікацією, яка промислово випускалася, був Мі-24Д. Всього за період з 1970 по 1989 рік було випущено більше 2300 Мі-24 різних модифікацій. Основне озброєння Мі-24Д складається з чотирьохствольного 12,7-мм кулемета, встановленого знизу носової частини, і ПТКРів АТ-2 «Скорпіон» (Swagger), що входять до складу системи «Фаланга-В». В наш час[Коли?] на озброєнні армій країн — членів СНД стоїть близько 1250 вертольотів Мі-24.
Силова установка Мі-24, починаючи з 1972 року випуску, складається з двох турбовальних двигунів ТВ3-117 конструкції Ізотова. Двигуни ТВ3-117ВМ, якими обладнані вертольоти модифікації Мі-24В (Hind-E) мають потужність по 1659 кіловат кожен. Саме на Мі-24В вперше була встановлена протитанкова система «Штурм-В» з електронно-оптичним прицілом в носовій частині і ПТКРами АТ-6 «Кокон» (Spiral), підвішеними до кінців крил з невеликим розмахом і на двох з чотирьох пілонів (як правило, вісім ракет, але при необхідності дванадцять). У числі решти озброєння Мі-24В — контейнери з пусковими напрямними реактивних снарядів і гарматами, ракети класу «повітря-повітря» «Стріла», «Ігла» або Р-60 (Aphid), а також зброя з касетними боєголовками — загальна вага озброєння до 1200 кг. Мі-24ВП (Hind-E) обладнаний 23-мм автоматичною гарматою, встановленою замість чотирьохствольного кулемета. Експортний варіант Мі-24Д, призначений для постачання в країни, що розвиваються, отримав позначення Мі-25; Мі-35/Мі-35П — це позначення експортних варіантів модифікацій Мі-24В і Мі-24П. Нещодавно опублікована програма модернізації вертольотів Hind до нового стандарту Мі-24ВМ (експортний варіант Мі-35М): суттєвому удосконаленню піддадуться системи озброєння для боротьби з броньованими цілями і радіоелектронне обладнання.
bottom of page